Чекаючи Годо

            Дехто стверджує, що життя – це очікування. Воно варіюється в залежності від людини, але повинно бути у кожного. І найгірше – коли нічого не чекаєш. Бо й справді –  очікуєш, значить життя наділене таким патетичним та ніколи повністю незрозумілим словом, як сенс. А сама навіть фраза – «я нічого не очікую» –  віддає безнадійним песимізмом.

            Парадокс полягає в тому, що після довгого очікування прихід позитивних змін приносить легке розчарування, а прихід ж негативу, який, лякаючи своєю тінню, так довго нависав над головою,  приносить скоріше полегшення.

            І все починається знову. Очікування в кабінеті стоматолога чи очікування при розпаковуванні подарунків; очікування результатів конкурсів чи очікування результатів аналізів; очікування удару по обличчю чи очікування зізнання в коханні; врешті-решт очікування другого пришестя Христа чи очікування теплової смерті Всесвіту.  Найцікавіше чекати того, що ніколи не настане.

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

3 comments on “Чекаючи Годо”

  1. Chris сказав:

    Головне не пропустити “зараз” через очікування. Як підсумок після прочитання виринуло з пам”яті: “Contra spem spero”. Це як в Лесі? Сподіватись без надії?)

    1. thereisnosun сказав:

      Зараз – надто крихке поняття. Час не статичний, існує тільки недавнє минуле та недалеке майбутнє 😉

  2. Chris сказав:

    Ну це залежить, яку точку зору обрати:) Зараз не таке вже і крихке:)суперечність виходить… тоді жити в постійній “машині часу”: думками вертати себе в минуле (є така “любов” до “а от раніше було краще”) або думками відправляти себе в майбутнє (мріяти і надіятись, що щось-та-й-добре прийде). І при цьому не вдихати зараз?:) А тільки в “зараз” і є смак життя, як на мене:) Але, я думаю, ми з Вами просто не сходимось по формі, а не по змісту:))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers