Шапки, що налазять на очі

      Якось, сидячи на куті стола, я спостерігав, як чорний кіт, переходить дорогу бабі з пустим відром. В мене розсипалася сіль,  з вилки впав вареник. А в кімнату залетіла пташка. До речі, це було в п’ятницю 13го. Одразу ж після того, мені через поріг передали листа, в якому було написано – якщо не перешлю його десятьом людям, то смерть дуже швидко прийде по мене. Звісно, я пішов його забирати в одному тапку. В той момент зозуля прокукала лише раз. І я вже майже був готовий в істериці рвати на собі волосся. Але ж потім згадав  – в мене є мозок! І усмішка народилась на обличчі тоді.

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers