Заморозки влітку

            Всім, кому зараз 17 і більше, колись було 16. Я один із таких. Дивлячись на себе в тому далекому віці,  пригадую як мені здавалося цілком закономірним померти в 27. І, зараз, коли ця цифра стукає у двері,  розумію що краще б це зробити взагалі у 47.

            Більше того, тепер, озброївшись аналітичним мисленням і критичним сприйняттям інформації, у подібних нісенітницях я вбачаю паттерн і вже майже впевнений, що через 20 років в моєї голові вибудується наступне число, яке на той час знову здаватиметься таким далеким.  І  хоч мій день народження ще не наступив, я вже давно 27-річний, бо в такому віці вже варто припинити безглузде кокетство, у стилі – мені буде 27 за один місяць, день, чи годину. Це те ж саме, що висмикувати з голови сиві волоски, з надією перестати сивіти. Все змінюється. І з тим нічого не вдіяти. Це можна тільки прийняти.

            На завершення вартувало б підбити якісь підсумки. Але, я цього не зроблю, бо наївний мрійник в мені ще досі вірить – у такому випадку з’являється шанс, що закінчення ніколи не наступить.

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers