В таблетках

            – Смерть – вона прийде за тобою. І від неї не втекти, як швидко б ти не біг. І не причаїтися, яким винахідливим ти б не був. Ти не сховаєшся у ліжку, не сховаєшся під шафою,не розвієшся в дрімучих лісах чи безкраїх пустелях. Вона обов’язково тебе знайде. Настигне, коли ти найменше цього чекатимеш, коли подумаєш – ось все тільки налагоджується. Вона не прийме жодних відмовок, від неї не придумали ліків та вона не перебирає чи розумний ти чи дурний, чи красивий чи огидний, чи добрий чи злий. Вона пожирає всіх. І тебе в тому числі. Від самого початку ти приречений на смерть – а все те, що перед нею і називається життям, то лиш дешева бутафорія, яка триватиме зовсім не довго.

            І навіть, якщо якимось фантастичним чином тобі пощастить її відтермінувати хоча б на мить – тоді вона візьметься за твоїх близьких. Забере твою маму, забере твого тата, сестру, брата, жінку, чоловіка, навіть дітей, яких ти породиш. Аж до того моменту, коли ти сам благатимеш, щоб вона забрала тебе разом з ними. І тоді в неї для тебе є особливий план – ти будеш довго помирати в цілковитій самотності, паралізований у власних екскрементах та інших виділеннях, аж поки від виснаження, знемоги і зневіри нарешті не випустиш духа. А твоє тіло, ще довго буде видавати сморід навкруги, поки тебе не закопають в холодну та мокру землю, де тебе до кінця днів їстимуть черв’яки, а те що не з’їдять перетвориться на банальний перегній!

            – Дідусю, я ж тільки морозива хотів, – крізь сльози промимрив Івасик.

            – Морозива?  – дідусь спохватився.

            – На палочці, шоколадного, – проскиглив хлопчик.

         – То ось тобі гроші. Збігай ще в аптеку візьми мені «Мемантин», бо я, мабуть, забув сьогодні прийняти. В таблетках.

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers