Переоцінка цінностей

      Треба робити більше компліментів. Щоб когось образити ми навіть не задумуємось – образи так і крутяться на язику. А, щоб похвалити завзяття кудись пропадає.  Немов, це накладає певні зобов’язання. Наче, дівчину, якій які ви скажете, як чудово вона сьогодні виглядає обов’язково треба кликати на побачення. Ніби, хлопець, стилю якого зробите комплімент і наголосите на тому, що вам подобається його смак, сприйме вас за гея. (Гендерна примітка – навпаки, теж вірно.)

      Основна ідея –  робити компліменти щиро. В протилежному випадку – вони, можливо, й гірші за образи. Як сумно б це не звучало, але образи завжди щирі. І цілком справедливо, що це наштовхує на думку – мовляв є багато людей, які нічим не подобаються, то що їм брехати?  Хіба це не повертає нас в точку відліку?

      Без сумніву, таких людей – безліч, але і точно є як мінімум одна людина, в якій щось таки та й подобається. Практикуйтесь на ній, згодом навчитеся робити  компліменти й іншій людині. Вас здивує наскільки багато деталей ви навчитесь помічати. А хіба не деталі, перетворюють хороший твір в шедевр? Хіба деталі  – не головне?

      Вийшов трохи повчальний пост, чого я в принципі не терплю. Та все ж таки не завжди доводиться робити, те що хочеться. Іноді навіть необхідно зробити те, чим займатися не до смаку з надією, що все зміниться.

      P.S. Раз я вже звернув на розбиту колію повчання та настанов, зроблю ще одну річ, яку не люблю робити – дам пораду. Про всяк випадок підготуйте собі якусь широкоформатну фразу та почніть завтрашній день з компліменту. Першій людині, з якою поспілкуєтесь. Спробуйте, вам сподобається.

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers