Наступна секунда буття

     І знову ж таки – дощ. Показово танцювати чи невинно плакати? Сприймати його як можливість продемонструвати надмірний оптимізм, чи як спокусу піддатись хронічному песимізму?

     Відкинувши гіперболізуючі романтизації, залишається спостерігати за наочними прикладами поведінки. Хтось, під дощем горбиться та втягує шию. Наче, це врятує його від крапель води, які ллються на голову. Хтось починає бігти. Наче кілька зекономлених секунд подарують йому сухість. Хтось узагалі ховається під укриттям. Наче він впевнений, що чекати доведеться не довго.

     І нарешті — зрідка трапляються мої улюбленці. Ті, хто незворушно крокують під дощем, не надаючи йому критичного значення. Ті, хто розуміють, що все що відбувається зараз — і є життя. І чи події ці негативні чи позитивні — справа чисто суб’єктивна. І це просто ще одна секунда буття.

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers