Про здоров’я

6104068209_d134b246f5_z_large

            Чомусь менталітет українців такий, що до лікаря ми звертаємось хіба тоді, коли майже при смерті і інакшого виходу просто немає. А що робити коли безкоштовна медицина в нас така, що поки не заплатиш, на тебе й оком не поглянуть, а в платній клініці – в тебе знаходитимуть хвороби до тих пір, поки гаманець не стане порожнім.

            От, і виходить, що медицина начебто безкоштовна, але толку із цього мало. Але от на мить припустимо, що медицина в нас таки хороша, чи багато людей б зверталися до лікаря навіть при найменшій необхідності?

            Мені одразу згадуються самовдоволені сноби, які заправляють машину тільки на одній заправці, всередині не їдять, щоб не насмітити, і варто почути якийсь найменший сторонній звук при їзді – одразу ж спішать на СТО. Але от самі харчуються сосиками і консервами, відрощують пузо, і коли почуваються не дуже добре запихають в себе всілякі незрозумілі таблетки, які їм порекомендував в кращому випадку аптекар. От і виходить, що турбуються про все начебто для себе, але насправді не про себе.

           Хотілося б, щоб похід до лікаря став природною реакцією на погане самопочуття. І щоб лікар, таки допомагав це почуття виправити. Бо ж як банально б це не звучало – найдорожче, що є в людини – здоров’я. І от поки я дописую ці рядки показник термометра поволі переходить позначку в 38…

 

Поділитись...Share on FacebookShare on Google+Share on VK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

UA TOP Bloggers